Share PDF

Search documents:
  Report this document  
    Download as PDF   
      Share on Facebook

21) Відтворення, його типи і види.

Відтворення - це процес безперервного повторення виробництва, його постійне відновлення. Просте відтворення- це відновлення виробництва зрокув рік в незмінних масштабах і на незмінній техніко-технологічній основі. За цих умов додатковий продукт, використовуєтьсялишенапотребиособистогоспоживання.

При розширеному відтворенні відбувається кількісне і якісне зростання суспільного продукту за рахунок зростання розмірів капіталу. Звужене відтворення характеризується повторенням суспільного виробництва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.

Приріст величини діючого капіталу відбувається за рахунок нагромадження.Типи економічного відтворення. Існують два типи розширеного відтворення : екстенсивний та інтенсивний.Екстенсивний тип розширеного суспільного відтворення передбачає зростання виробництва за рахунок залучення все нових трудових, матеріальних та фінансових ресурсів без поліпшення та вдосконалення технічної основи виробництва та організації праці.Інтенсивний тип розширеного суспільного відтворення передбачає зростання виробництва шляхом підвищення його ефективності. Тобто краще технічне оснащення процесу виробництва, більш досконала організація праці дозволяють одержувати кращі результати з меншими затратами всіх видів ресурсів.

22) Циклічний характер суспільного відтворення.

Циклічна форма розвитку є однією з головних закономірностей світової економіки.

Економічний цикл - це послідовне падіння та піднесення ділової активності, що охоплює декілька років.

Різні економічні цикли можуть суттєво відрізнятись за тривалістю, інтенсивністю падіння або зростання виробництва, але всі вони складаються з чотирьох послідовних фаз: кризи,

спаду(депресії),пожвавлення та піднесення.

Криза – падіння темпів економічного зростання, скорочення обсягів випуску продукції, зростання безробіття, зростання ставки банківського відсотку.

Депресія – припинення спаду виробництва, стабілізація цін, зниження темпів інфляції, банкрутство не конкурентноздатних фірм, зменшення ставки банківського відсотку.

Пожвавлення – пожвавлення купівельного попиту, розширення виробництва, скорочення безробіття, незначне зростання цін, зростання ставки банківського відсотку.

Піднесення – рівень виробництва перевищує докризовий, скорочення безробіття до природного рівня, зростання купівельного попиту, зростання цін, зростання доходів домашніх господарств та прибутків підприємств.

Цикл - період від початку однієї кризи в економіці до початку другої кризи.

23) Державне антициклічне регулювання економіки.

Антициклічне регулювання економіки – свідомі цілеспрямовані дії держави (певною мірою і могутніх корпорацій та наднаціональних органів) щодо промислового циклу з метою зменшення глибини циклічних криз, стабілізації господарської кон'юнктури і збільшення темпів економічного зростання. Найважливішу роль у цьому регулюванні відіграє держава. В основі антициклічного регулювання економіки – антикризове регулювання.

Антициклічне регулювання економіки значною мірою зумовлене домінуванням монополій (у т.ч. олігополій) в економіці.

Основні антикризові заходи - стимулювання житлового будівництва (держава страхує і гарантує отримання кредитів на житлове будівництво, регулює терміни погашення кредитів, розмір відсотка тощо), здійснення політики прискореної амортизації, надання податкових знижок при встановленні нового устаткування, зниження податків на прибутки корпорацій тощо.

24) Загальні економічні форми виробництва. Товар та його властивості.

Натуральне виробництво – таке виробництво, при якому продукт виготовляється для власного споживання.Риси: примітивна техніка та технологія, універсальний характер робочой сили(відсутність поділу праці, низька продуктивність).Товарне виробництво – товар виробляється не для власного виробництва , а для обміну шляхом купівлі- продажу.Риси: суспільний поділ праці, обмін між виробниками, вільне ціноутворення та ін.. Товар – продукт, який виготовляється для обміну шляхом купівлі-продажу, а не для власного споживання.Товар має дві властивості: СПОЖИВНА ВАРТІСТЬ (здатність задовільнятипевну потребу людини), МІНОВА ВАРТІСТЬ (властивість товару в певних кількісних співвідношеннях обмінюватися на інші товари).

25) Закон вартості.

Полягає в тому що виробництво і обмін товарів здійснюється відповідно до її суспільної вартості, тобто суспільно необхідних витрат часу.

Закон вартості виконує такі основні функції:

1) регулятора товарного виробництва, розподілу суспільної праці між галузями та сферами виробництва;2) стимулятора зростання продуктивності суспільної праці, зниження витрат на виробництво продукції;3) диференціації товаровиробників залежно від співвідношення їх індивідуальних витрат праці із суспільно необхідними.

Закону вартості властиві такі основні риси:

1) в основі вартості лежить суспільно необхідна праця;2) величина вартості товару прямо пропорційна до кількості втіленої в ньому суспільно необхідної праці і обернено пропорційна до її продуктивної сили;3) еквівалентний обмін товарів, тобто обмін товарів відповідно до кількості втіленої в них суспільно необхідної праці;4) з виникненням грошей і ціни закон вартості виступає стихійним регулятором ринкових цін, визначає їх рівень; 5) через механізм ринкових цін закон вартості активно впливає на процес економічного виробництва, сприяє його скороченню або розширенню.

26) Кругообіг товарів, ресурсів та доходів.

Для одержання соціально-економічної інформації про кругообіг товарів і доходів використовується метод народногосподарського обліку. Під народногосподарським обліком розуміється система організованого і систематичного виміру соціально-економічних процесів увсіх ланках народного господарства. Ця система охоплює три види обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний.

Оперативний облік ведеться для спостереження і контролю за окремими сторонами виробничо-господарської діяльності фірм, які не одержують відображення в бухгалтерських рахунках. Джерелом даних служить первинна документація, що складається з ряду конкретних операцій. Бухгалтерський облік базується на безупинній (суцільній) і документальній реєстрації всіх господарських операцій фірм із товарно-матеріальними цінностями і коштами. Дані обліку використовуються в статистиці.

27) Поява грошей, їх сутність та функції. Різноманітність форм грошей.

Гроші-це загальний еквівалент вартості товару.

Функції грошей:1)міра вартості; 2)засіб обігу; 3)засіб нагромадження та заощадження;

4)засіб платежу; 5) функція світових грошей.

Види грошей:

Символічні гроші – це номінальні знаки вартості, що мають примусовий курс, являють собою боргові забов’язання держави і не мають власної вартості.

Електронні гроші(депозитні) – рух здійснюється шляхом перерахунків в кредитних установах(безготівкові).

Електронні гроші – кредитні та дебітні картки.

28) Грошовий обіг, його властивості.

Грошовий обіг – це рух грошей у сфері обігу, їх формування, як засобу обігу і платежу. Закон грошового обігу– полягає в тому , що грошей в обігу повинна бути певна кількість. Кількість грошей в обігу можна визначити виходячи з наступної залежності: МV=РQ

де, М – кількість грошей (грошова маса),V – швидкість обігу грошей, Р – рівень цін, Q – реальний національний продукт.

Наведене рівняння обміну відображає залежність зміни кількості (маси) грошей, що знаходяться в обігу, від рівня цін і розміру реального національного продукту.

29) Суть та причини інфляції.

Інфляція – це переповнення сфери грошового обігу масою надлишкових грошей не забезпечених матеріальними цінностями, що веде до зростання цін на товари та послуги. Поміж причин інфляції найголовнішими вважаються дві: 1) надмірний випуск паперових грошей (інфляція попиту); 2) скорочення виробництва товарів (інфляція пропозиції). Винуватцем інфляції є держава і для її подолання необхідні суттєві державні антиінфляційні заходи. Вони бувають стабілізаційними та компенсаційними.

Стабілізаційні заходи:

* вилучення частини "зайвих" грошей з обігу ("дефляція"); * жорстке регулювання грошової емісії; * скорочення державних витрат і встановлення рівноваги державного бюджету; * нарощування товарної маси, розвиток виробництва.

Наслідки. Погіршується економічне становище: знижуються обсяги виробництва, оскільки коливання та зростання цін роблять непевними перспективи розвитку виробництва; відбувається перелив капіталу з виробництва в торгівлю та посередницькі операції, де швидший обіг капіталу та більше прибуток, а також легше ухилитися від сплати податків; розширюється спекуляція в результаті різкої зміни цін; обмежуються кредитні операції; зменшуються фінансові ресурси держави. Знижує реальні доходи (кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальний доход), а отже і загальний рівень життя населення.

30) Поняття ринку та принципи його функціонування.

Існує багато визначень поняття ринку, ось текіла з них:

-Це місце де відбувається процес купівлі-продажу товарів та послуг;

-Це сукупність економічних відносин, що виникають між покупцем та продавцем в процесі купівлі-продажу товарів та послуг.

Основною умовою виникнення ринку є суспільний поділ праці.

Основними принципами функціонування ринку можна вважати такі:— економічну самостійність суб'єктів ринку, що передбачає свободу вибору форм власності і господарювання, планування господарської діяльності, розпоряджання майном, доходами і так далі;— економічну рівність, тобто рівні економічні умови господарювання для всіх форм власності й господарств, рівні умови і принципи ціноутворення, оподаткування, розподілу прибутку і кредитування:— економічну відповідальність, тобто відповідальність за результати роботи, якість продукції, що надходить на ринок, та виконання договірних зобов'язань;— свободу вибору — це означає, що власники грошових і матеріальних ресурсів можуть використовувати їх на свій розсуд.